ХАМАС та уряд Ізраїлю розпочали підготовку до реалізації угоди про припинення вогню. Кабінет міністрів Ізраїлю зібрався для голосування за планом. Нетаньягу заявив, що його уряд схвалить припинення вогню.

Трамп у прямому ефірі телефоном повідомив сім’ям ізраїльських заручників, що вони повернуться додому в понеділок. Лідер руху ХАМАС у секторі Газа Халіль аль-Хайя заявив, що посередники та влада США надали угрупованню гарантії «остаточного припинення» конфлікту в регіоні.

Досягнуті домовленості включають повне припинення бойових дій, виведення ізраїльських сил із сектора, безперешкодну доставку гуманітарної допомоги та проведення обміну полоненими між сторонами конфлікту. Аль-Хайя уточнив, що ізраїльській стороні вже передано списки палестинських ув’язнених, які підлягають звільненню в рамках досягнутої угоди.

В обмін на визволення 20 живих заручників Ізраїль повинен буде звільнити 2000 ув’язнених арабів та палестинців. Протягом кількох наступних днів будуть проведені роботи з пошуку та доставки до Ізраїлю тіл 28 загиблих заручників.

Ізраїль також зобов’язується вивести війська із Сектору Газа та відкрити 5 пропускних пунктів для доставки товарів та гуманітарної допомоги до Сектору Газа.

Ці домовленості зустріли із захопленням як палестинці у Газі, так і опозиційні Нетаньяху сили у самому Ізраїлі. Однак радість про укладання першого етапу врегулювання поділяється не всіма, низка політичних сил як правого, так і лівого табору вже висловилася із закликом до відставки уряду Нетаньяху та поновлення судових справ проти самого прем’єра Нетаньяху.

Представники правого крила категорично проти цієї угоди, оскільки вона анулює всі зусилля щодо ліквідації ХАМАС – що є головною метою дворічної війни та масштабною військовою компанією розпочатою у вересні цього року.

ХАМАС відмовився від роззброєння та запропонував 40 кандидатів, які контролюватимуть процес заморожування використання зброї в Секторі Газа. Заморозка є частиною пропозиції про перемир’я, подану Ізраїлю, і яка розрахована на строк від п’яти до десяти років.

Посередник з Єгипту повідомив, що зброю ХАМАС не буде передано Ізраїлю чи «будь-якій неарабській освіті». У угоді не уточнюється, хто контролюватиме її, але згадується незалежний комітет, який може бути єгипетським, єгипетсько-арабським чи єгипетсько-арабо-палестинським.

За підсумками ХАМАС зміг досягти всіх своїх заявлених цілей з 6 жовтня 2023 року і змусив Ізраїль піти на переговори та обмін заручниками. Авторитет Ізраїлю було завдано непоправної шкоди і сьогодні в усіх країнах світу з визначенням геноциду асоціюються дії Ізраїлю проти палестинців, а міф Голокосту пішов на другий план.

Стійкість ХАМАС і страждання жителів Сектору Газа звернули увагу всього світового співтовариства на беззаконня, що твориться в регіоні – що призвело як до міжнародної ізоляції Ізраїлю та його інститутів, так і до офіційного визнання держави Палестину та суверенності палестинців навіть серед країн G7.

Авторитет ХАМАСу в арабському світі сьогодні на небувалій висоті та низка країн партнерів готові інвестувати у Сектор Газа мільярди доларів.

Протилежна ситуація склалася правого правлячого блоку всередині самого Ізраїлю. На Нетаньяху тиснуть як опозиція центристів та лівих, так і союзники з правого блоку. І їхні претензії хоч і розрізняються по суті, але спираються на безглуздість військової компанії, яка тривала більш ніж два роки і фактично поховала всі ідеї сіонізму і “великого Ізраїлю”. Якщо ліві виступали проти цієї ідеї, то праві незадоволені тим що план доведено остаточно.

Незважаючи на добрі новини про перемир’я та припинення кровопролиття вже піднімаються претензії та протиріччя, які можуть призвести до розвалу єврейської держави в її поточному політичному сенсі.

За два роки насильства Ізраїль відвернув від себе не лише всі країни світу, а й більшість євреїв як усередині Ізраїлю, так і громади в інших країнах – насамперед у США. Країна перебуває у жахливому економічному стані і, незважаючи на анонсований розпуск резервістів, за фактом не змогла радикально вирішити питання власної безпеки щодо сусідів.

Іран після обміну ударами у червні відновив свій військовий потенціал і продовжує нарощувати свої ударні можливості та оновлювати ППО та ВПС. Хезболла була повалена у Лівані, зберегла контроль над значною частиною країни. Єменські хусити поки що не заявляли про припинення ударів по Ізраїлю і стежитимуть за виконанням перемир’я. Єгипет уперше за 45 років у своїй риториці щодо Ізраїлю почав говорити про можливість застосування військової сили. Турецькі сили у вигляді сирійських проксі стоять на кордоні з Ізраїлем, коли Ердоган та Туреччина одні з головних критиків сіонізму в регіоні.

Фактично міжнародна позиція Ізраїлю сьогодні на найнижчому рівні за всю його недовгу історію і не залишилося жодного сусіда в регіоні з ким збереглися б по-справжньому добрі стосунки. Але найгірше в поточній ситуації це розбрат з головним своїм стратегічним союзником в особі США. Саме позиція Трампа та його прямі погрози припинити підтримку Ізраїлю змусили Нетаньяху відмовитися від реалізації плану повного витіснення палестинців з регіону – незважаючи на всі витрати та жертви за 735 днів війни.

Замість остаточного вирішення питання кабінет Нетаньяху отримав міжнародно-визнану Палестину на чолі якої стоїть ХАМАС, організація яка як у випадку з Організацією визволення Палестини перетвориться на легітимну політичну силу на кшталт ПНА (Палестинська національна адміністрація) – притому відповідь на черговий протистояння військового протистояння.

За два роки війни ЦАХАЛ так і не зміг подолати опір повністю ізольованого та оточеного військового крила ХАМАС чисельністю 12 тис. бійців. До того ж весь театр бойових дій був порівняний територією з таким населеним пунктом як Маріуполь з передмістям. За час протистояння Ізраїль із недоторканної військової фортеці перетворився на легітимну військову мету для держав на кшталт Ірану чи організацій хуситів. Удар по Катару – став останньою точкою у безкарній поведінці військових Ізраїлю та США змусили прем’єра приносити публічні вибачення за це акт прямої агресії проти союзника США.

Ізраїль зазнав непоправних репутаційних та економічних втрат, у країні серйозна політична криза, сама віра в проектність ідей Ізраїлю викликає сумніви у євреїв як усередині так і за межами держави. Ізраїль накрила ціла епідемія самогубств військових та резервістів, які беруть участь у цій бійні, тяжкість провини їм не дозволяє повернутися до нормального життя.

Водночас, незважаючи на всі зазначені проблеми, новини про перемир’я із захопленням зустріли і багато громадян Ізраїлю, особливо родичі заручників і люди, які їх підтримують. Протягом усіх двох років війни вони закликали владу припинити безглузде насильство та піти на переговори про звільнення заручників, які спочатку пропонували лідери ХАМАС. Сам напад 6 жовтня і захоплення заручників для обмінного фонду були метою спонукати владу Ізраїлю до переговорів про звільнення заарештованих палестинців.

Радість від укладання перемир’я так само поділяють усі жителі Ізраїлю, які систематично виступають проти радикальної політики Нетаньяху щодо силового вирішення питання Палестини і хто сподівається на дипломатичне вирішення багаторічного конфлікту. Сьогодні шанси на таке рішення знову стають реальними.