У виставці озброєнь, що пройшла в Белграді, після чотирирічної перерви взяв участь «Рособоронекспорт», який представив велику експозицію сучасної російської техніки. У рамках виставки представники РФ провели консультації щодо оснащення сербських силовиків та технологічної співпраці з місцевими компаніями. Проте колись масштабне військово-технічне співробітництво Росії та Сербії, як і раніше, залишається фактично замороженим.

За офіційними даними, в 12-й Міжнародній виставці озброєнь і військової техніки Partner 2025, що завершилася 26 вересня, взяли участь близько 200 виробників з більш ніж 30 країн, включаючи Росію, Китай, Ізраїль, Францію і Швейцарію. Присутня в Белграді і група EDGE з ОАЕ, чия зброя незадовго до цього випробовувалась на спільних навчаннях з сербською армією, де були продемонстровані реактивний дрон-камікадзе Shadow 25 і боєприпас Shadow 50, що барражує, — полегшені аналоги російської «Герані-2».

“Рособоронекспорт”, що відзначився в Белграді вперше після 2021 року, привіз продукцію “Ростеха”: військово-транспортний літак Іл-76МД-90А, ударний вертоліт Мі-28НЕ, зенітні комплекси “Панцир-С1М” та “Тор-М2КМ”. Для побудови ешелонованої ППО демонструвалися системи С-350Е «Вітязь» та «Вікінг», для боротьби з дронами – засоби радіоелектронної боротьби «Поле-21». Серед новинок фігурували танк Т-90МС, протитанковий ракетний комплекс «Корнет-ЕМ», широка лінійка безпілотників, включаючи «Ланцет» та «Куб», та новітні зразки стрілецької зброї: сімейство автоматів АК та снайперська гвинтівка Чукавіна.

Серед інших іноземних учасників виділялися чеські компанії Excalibur Army та Aero Vodochody з проектами модернізації сербського авіапарку, китайська NORINCO з новою артилерією та бронетехнікою, ізраїльська Elbit Systems з безпілотними платформами, а також французькі Safran та Thales, що запропонували авіаобладнання та системи зв’язку. Проте угод із закордонними компаніями на Partner 2025 укладено не було: іноземці обмежилися демонстрацією техніки та консультаціями щодо можливої співпраці.

Зокрема, глава «Рособоронекспорту» Олександр Міхєєв заявив про намір обговорити оснащення сербських силовиків російською технікою та технологічну співпрацю з місцевими підприємствами.

Зазначимо, що ще кілька років тому Росія вважалася одним із головних військово-технічних партнерів Сербії, який постачав Бєлграду, переважно на пільгових умовах, радянську та російську техніку. Так, у 2016 році було підписано угоду про передачу шести винищувачів МіГ-29, модернізація яких обійшлася Сербії приблизно в €180 млн. У 2019-му Белград отримав чотири ударні вертольоти Мі-35М і два транспортні Мі-17В-5 за контрактом вартістю близько €200 млн, а також 10 Т-72Б1МС. Зрештою, на початку 2020-го до Сербії було поставлено дивізіон ЗРПК «Панцир-С1» (сума угоди оцінювалася у €50–60 млн).

Але після початку СВО військово-технічна співпраця з Белградом виявилася фактично замороженою: частину планів щодо спільних проектів було згорнуто, а нові закупівлі — відкладено на невизначений термін. Серед інших не було реалізовано й раніше обговорюваних угод щодо ЗРК «Бук-М2Е», додаткових партій бронетехніки та авіації: спрацювали санкційні обмеження проти Росії, логістичні труднощі та обережна позиція Сербії, яка намагається уникати кроків, здатних ускладнити відносини з ЄС та НАТО. А в травні цього року СЗР і МЗС Росії навіть звинуватили низку сербських оборонних компаній у постачанні артилерійських боєприпасів в Україну через Чехію, Польщу та Болгарію. Кремль тоді назвав ситуацію «болючою». У Сербії у відповідь повідомили, що з червня припинено весь експорт зброї, а будь-які майбутні контракти мають отримати схвалення Ради національної безпеки.

Виставка Partner 2025, по суті, підтвердила нову реальність: Росія була присутня на ній вже не в ролі ключового партнера, а лише одного з багатьох учасників.

При цьому сама Сербія прискореними темпами розвиває власні безпілотні системи та боражіруючі боєприпаси, запозичуючи доступні рішення у європейських і близькосхідних виробників, що скорочує простір можливостей для російського експорту і в цій передовій сфері. На цьому тлі минулі консультації з «Рособоронекспортом» виглядають швидше як підтримка каналу зв’язку, ніж реальний крок уперед.